Пригоди вівчарки Барса та котика Киціана

ПОШУКИ ДРУГА

 В містечку ГавМяв жили тільки котики та песики. Були там песик Барс та котик Киціан. Їх дружба була не розлий вода. Вони робили все разом.

 Киціанові й Барсу було сумно гратися вдвох. Тому вони вирішили знайти друга. В містечку ж нікого майже не було. Літо, всі поїхали на море, дачу...

- Знаєш, Барсе, я тут подумав. А давай шукати друга в лісі... Цікаво було б. - сказав Киць.

-Гаразд, давай. Завтра вирушаємо у ліс! - з задоволенням скрикнув Барс.

 Рано-вранці, ще сонечко не зійшло, вони вирушили в ліс. Ліс був темним, похмурим. Але друзі хоробро зайшли туди. З часом сонечко зійшло, пташечки почали співати. Але почувся страшний звук! В кущах щось шелеснуло, затрусилось, потріщало! І ось з них вилізло маленьке сіре звірятко.

- Ти хтоо?? - тремтячим голосом запитав Барс.

-Мене звати Вовчик - Сірко. - озвалося звірятко.

- Ми шукаємо друга. Ти не хотів би ним стати? - запитав Киць.

- Так, але що таке дружити? - здивовано запитав Сірко.

- Дружити - це спілкуватися, підтримувати одне одного, гратися разом. - розповів Барс.

- Ооо, то я буду дружити, буду! - радісно сказав Сірко.

- Чудово! - сказали Киць та Барс.

- А хочете, я вам розповім про наш ліс. - запитав Сірко.

- Так - так, ми із задоволенням послухаємо! - скрикнув Барс.

- У нашому лісі є річка і називають її Вовча. Також я щодня вмиваюсь та купаюсь на озерці Лісовому. - з захопленням розповідав вовчик.

- Дякуємо Сірко тобі за таку чудову розповідь...

 На цьому пошуки друга закінчились. Але друзів чекає багато пригод...

 Барс із захопленням читав книгу про космос. Та починав мріяти про подорож туди...

 Вранці наступного дня Киць, Барс та Сірко грали біля річки м'ячем. Та ось м'ячик впав у воду...

 Відважний Барс пірнув у воду та побачив там справжню ракету. Кинув м'ячика у ракету та й випихав на сушу.

- Ось дивіться - справжня ракета! - запишався Барс.

- І ми полетимо у сокмос? - запитало вовченя.

-Так, але не сокмос, а у космос! - відповів Барс.

- Але спочатку її потрібно відремонтувати. - сказав Киціан.

 Друзі вирішили занести ракету до старого мудрого орла, щоб той допоміг її відремононтувати. 

 Орел жив у гарній, дерев'яній хатині високо на дереві. Зайшовши туди друзі побачили орла, що читав газету "Вісті лісу".

- Доброго дня, наймудріший орле, нам потрібна допомога.Допоможіть нам відремонтувати нашу ракету. - сказав Киць.

- Ммм, добре.Але без чарів не обійтись. - відповів орел.

- Добре-добре!Чаклуйте... - сказав Барс.

- Таракус-баракус, ракета відремонтуйсь! - таємниче промовив орел.

 Перед усіма постала блискуча та головне нова ракета.

- Ого! Дякуємо Вам! - відповіли друзі. 

- Сьогодні ми летимо у космос! - суворо сказал Киць.

 Було темно...Друзі сідали у ракету.І...П'ЯТЬ, ЧОТИРИ, ТРИ, ДВА, ОДИН, ПУУСК!

 Ракета летіла ти набирала швидкість... Барс, Киць та Вовчик - Сірко вирішили відвідати планету Марс.

 Приземлившись друзі почали її досліджувати. Але ось із великої ями вилізло дивне створіння.

- Вааау! Ти хто? - захоплено запитав Киць.

- Я - Енелолик! - відповів космічний мешканець.

- Вааау! - захоплено мявкнув Киць...

  Друзі уже разом з Енелоликом побачили багато планет, побували на кожній. Також вони стали найкращими друзями і Енелолик час від часу буває на планеті Земля в гостях у Барса, Киціана та Вовчика - Сірка...

Частина І «Шлях до країни»

- Киціане потім пообідаєш, треба знімати ,а ти ще їси! Це неподобство.-сказав режисер Рудольф.

-Біжу,біжу!-відповів Киць.

Мотор...Знімаємо!

Киць і Барс поїхали на своєму БМВ в далеку країну...Країну Чар-Мистецтва.

- Ой як гарно !- сказав Барс.

-Так, вражає !- відповів Киціан.

- Цікавенько що ми там будемо робити ?- запитав Барс Киціана.

- Ми їдемо вчитись робити глеки та розписувати предмети і не тільки.-сказав Киць.

- Ой як занудливо!-сказав Барс.

-Я вважаю що буде цікаво!-відповів Киць.

- Для тебе так! Для тебе все цікаво !- обурився Барс.

Частина ІІ «Країна»

Вони розглядали місто. Захоплювались красою скульптур та живопису.

Ось кіт і пес прибули в гарний маєток в якому їх мали навчити гарно робити глиняний посуд...

Частина ІІІ «Маєток №1»

- Чудовий маєток.Головне який гарний!-сказав Киць.

-Доброго дня!Я Роберт Шлейєр ,буду навчати вас гончарству.Ходімо у нас багато справ.-сказав учитель.

Це був гарний, поважний кіт , якому вже на вигляд було за 30.Розмовляв по дорозі іноді сам з собою французькою. І з цього ми зрозуміли він - француз. Наголоси у нього були не завжди правильні але він не намагався їх виправити в нашій присутності

- Вау!- тихо промовив Барс.

- Одразу йдемо до переодягальні.-сказав Роберт. Ось ваша форма-штани,кофтина та фартух аби сильно не забруднитись.

- Так! -відповіли тваринки.

Киціан і Барс старанно вчились у Роберта.Вони з захопленням робили предмет за предметом.

Ось і вечір настав.

- Ідіть дітки спати у вас завтра багато справ.На добраніч!-сказав учитель.

-На добраніч!-одказали Барс і Киць.

Ніч промайнула швидко.Сьогодні Барс і Киць будуть спочатку вчитись малювати а далі розписувати. Для цього вони мали відправитись в інший маєток.

-Ну до побачення!-сказав Барс.Він мав рушати,але Киць як заверещить:

-Зачекайте!Можна з вами зробити Selfie?

-Так, звичайно дітки.Ставайте ближче.-сказав Роберт Шлейєр.

КЛАЦ!

-Готово!Кльова фотка вийшла!Дякуємо, до побачення.-сказав Киць.

Він був надзвичайно радісний.

Частина ІV «Маєток №2»

-Обов'язково цю фотку треба викласти в VK.ket і в Instagram.ket. Лайки будуть йти один за одним!-примовляв Киць.

-Так,обов'язково виклади будемо зірками Інтернету!-відповів Барс.

Їхали вони дуже-е довго !І приїхали.

- Та цей маєток ще гарніший !- сказав Киць.

- Так ,справді! - відповів Барс.

- Доброго дня дітки!Мене звати Матіас Рамштейнен.Я хочу вас навчити розписувати посуд,який ви зробили з моїм двоюрідним братом Робертом Шлейєром.Ходімо на все про все у нас 1 день.-сказав Маті ас.

Це можна сказати був молодий пес на вигляд йому було всього лиш 25-27 років. Не більше. На ньому була біла сорочка, червоні джинси і блискучий чорний піджак. Цей піджак був вишитий паєтками. Такий самий носить співак, перукар і просто відомий пес Серхіо Звєрєв. Пес вмів розмовляти англійською мовою. Також він нам розповів що вивчає ще й іспанську і польську мови. Одразу було видно наш чувак. Адже ми теж вивчаємо ці мови. До речі він розповів як його називають друзі-Маті просто Маті. І дозволив себе так називати.

- Одягайте форму! Це-комбінезони вишиті паєткатими(не зовсім). -сказав Матіас.

- Фу-у-у! Ненавиджу паєтки! -тихо промовив Барс аби Маті не почув.

-А мені навпаки до вподоби.-промовив Киціан.

- Почнемо малювати! Ось так і ще так! У нас вийшла квітка.-сказав Матіас.

-У нас вийшло! - сказали кіт і пес.

- Почнемо розмальовувати глеки. Малюємо все що хочемо але це повинен бути певний візерунок. Працюєте на оцінку! - дав завдання пес.

-У мене готово! - сказав Барс.

- Ну і що ти намалював? Ти намалював квітковий візерунок. Похвально! Поставлю тобі 10 балів.-відповів учитель Матіас.

-Я теж вже закінчив! - промовив Киць.

- Ти намалював квітку Сон-трава! Чудово! Поставлю 11балів.

- Ну, що ходімо вечеряти. Я приготував італійську піццу з креветками і ананасами. А на десерт фруктово-молочний коктейль й цукерки Рафаелло. Їжа вся домашня.-сказав Маті.

-Ходімо, ми дуже зголодніли! - сказав Киць.

Вони поїли і лягли спати. Здавалось тільки но вони заснули, як настав ранок.

- Ну що дітки бувайте! Було приємно провести час! - прощався Матіас.

Киць знову за своє.

- Можна з вами сфоткатись?

- Звичайно можна! Ставайте до мене. І на 3 кажемо СИР.1...2...3 СИР!

- Кльова фотка! Дякую!До побачення. -сказав Киць.

- До побачення.-сказав Барс.

Частина V «Повернення до дому»

Вони нарешті їдуть додому. По дорозі так названі учні думали, що ж вони розкажуть всім. І чи повірять вони Киціану і Барсу.

Приїхали!

- Нарешті ми вдома!-крикнув Киць.

- Так, в гостях добре але вдома краще.-відповів Барс.

Припиняємо зйомку! Чудово! Ми прогресуємо! Прогресуємо! Цього року я впевнений нам дадуть Оскар.-сказав режисер.

- Дякуємо!Ми страрались!-сказали котик і песик.

Кінець.

                    Розділ I або хто такий Хрося

 Привіт! Лови Хросю! Спасай Хросю! Ой, вибачте, що відволікаюсь. У нас тут таке... Якщо Ви не були в 6-Б, то Ви не знаєте що у нас тут! Ту-у-т... Слухайте!

 Вам певно цікаво хто такий Хрося. Хрося - це наш однокласник. Дивуєтесь? Ні, ні не дивуйтесь! Це його «кличка» в класі. Чому? Ось:

 Одного весняного дня він ходив і верещав як свинка). Ну ми й запам'ятали. Хто такі ми? Ми - це команда Хросі! Ми відважні супергерої! Ну-у-у ми себе так уявляємо... Голова захисників Хросі - Я.Також Бодя, Кузя та ще один Богдан. Ми відважно бігаємо з лінійками й захищаємо Хросю! Але ж від кого ми її захищаємо? Є в нас «живодери».Підрозділ «ХрОть» який вийшов на полювання, звичайно на Хросю! Чому «ХрОть»?В перекладі означає - «Хросі смерть!» Ех! Ми не сидимо на місці ми постійно ведемо спостереження за Хросею. Він в небезпеці!!

                         Розділ II або перший день

- Хросю-ю-ю!Сюди-и-и! - кричала я.

 Ось так почався наш день! Хрося переховувався! Він був наче в пеклі...А ми... Сміялись і кричали! Ось такі розваги! Але ми не про це!

 Хтось верескнув мені на вухо так, що я ледь не оглухла! Звичайно це була банда «ХрОть». Вони завжди так робили коли викрадали Хросю. І ось ми команда біжимо його рятувати. Ми бігли і сміялись! Чому нам було смішно? Сама незнаю! Ось так!

 І ось ми на місці...Ми стояли група навпроти групи мовчки! Один Хрося верещав, як різаний! я у душі сміялась! Але на обличчі цього напевно не видно було. І ось почалась розмова:

- Віддайте нам Хросю! - сказала я.

- Хех, Ні! Він такий пухкенький, маленький. Ми його заріжемо на САЛО! - сказала голова підрозділу «ХрОть»

-  САЛО?! Е, ні! Хрося наш і ми будемо вирішувати що з ним робити! - така була моя відповідь.

 Ми всяко захищали Хросю... Навіть хабар пропонували! Вони не погоджувались. У нас звичайно був інший план.Я крикнула:

 Хапайте Хросю!Біжімо!

 Ми побігли щодуху...

 Ось так кінчився наш день! Весело було!)))

               Розділ III або другий, шалений день

 Ми сиділи за партами та голосили:

-  Хрося зник! Ой, біда, біда-а-а!

 Ми трохи голос не зірвали! Але заради Хросі ми були готові на все! Так ми просиділи до дзвінка... На уроці української мови миготіли погляди між нами. Ми всі хвилювались і це було видно! Хрося десь там у руках бандитів! Але тут хтось як заверещить: "Хрося під партою!"Ми спочатку не звернули уваги. Але після такого крику ми "здались"...Але як ми можемо здатися? Ми ж не покинемо Хросю тут, у пеклі.

 На наступній перерві хтось підійшов до Хросі і вколов його чимось! Він був підозріло одягнений: куртка, шапка на лиці. Смішно, але підозріло! Та людина думала що ми її не бачимо, але ми - розумні ми - спостережливі. Хрося впав у непритопмність...Слава Богу моя свята лінійка нам допомогла я привела його дотями!

 Все було не так просто Хрося втратив пам'ять.І він міг спокійно повірити злодіям. І вони б його вбили б! Ні-і!Так його треба...

         Розділ ІV найтяжчий і останній деньок

  Ми цілу перерву пояснювали Хросі хто ми. Добре що він зрозумів хто такі банда "ХрОть"! Без цього він б не вижив. Але все на позитиві! Хех, здається "ХрОть" відступають...Ми надіємось на це! А поки, що ми відпочиваємо. Не хвилюйтесь, Хрося з нами!

 Ось ми знову ведемо спостереження, таємно. До речі у нас завжди є лінійки для самооборони! Носіть з собою лінійки для самооборони! Міні - рекламка...

 Сьогодні все було майже спокійно. Але є одне але!Наші святі лінійки мали СИЛУ! А банда "ХрОть" їх викрала... Це був кінець нашим грандіозним планам. Ми сиділи і думали як нам повернути лінійки, без них ми не захистимо Хросю! І тоді його продадуть на м'ясокомбінат. Нам цього не хотілось! "ХрОть" зникли!

 Спочатку ми обшукали клас, але пошуки були марні! Тоді я сказала: "Не знайти нам наші лінійки!"

 Все аля - кінець!

 Це звичайно ще не був кінець! Ми продовжили пошуки, банда "ХрОть" надалі переховувалась! Ми втратили надію. І відбивались від посланців просто руками та ногами! Це було дивно. Дивно для нас! І одного з посланців ми взяли в заручники іншого виходу не було! Ні, ні не подумайте заручницю вбивати ми не будемо ми добрі. Також із лінійками зник і Хрося! Це був крах! Після уроків ми зустрілися за школою для обміну: заручницю на Хросю і лінійки! Повторимо виходу не було! Ми зараз дуже переживаємо. Почався не добрий діалог:

-  Міняємо заручницю на Хросю і лінійки! - сказав хтось позаду мене.

-  Ні! От телепні, думали ми так просто поміняємо її на Хросю і якісь фальшиві лінійки!-сказав голова банди "ХрОть".

-  Як ви могли? - жалібно сказала заручниця.

- Вах,вах,вах! Ми спеціально тебе випроводили до них, - такою була відповідь з темної сторони.

 Як ви догадуєтесь обмін відбувся? Ні !Але до нашої команди приєдналась ще одна важлива людина - "заручниця". Саме вона могла нам розказати про злі плани банди "ХрОть". Все на цьому наші добрі плани кінчились. Єдиний вихід наступати першими. Ми так і зробили! Битву ми виграли і Хросю забрали, лінійки теж повернулись до нас. Ми уклали МИР з в минулому бандою "ХрОть". Все скінчилось чудово. Хрося в безпеці!

 На цьому наші пригоди закінчились! Але це тільки початок пригод нашого класу...

Кінець.